від фазанів
тюльпанів
потягами схід-захід
з протягами – наопаш!..
звісно, ми ховались
від людей – по залюднених кнайпах,
по площах серед туристів
з донбасу сокільників польщі
нас навмання водили стебла колій
і вікна дахові зітхали світлом
співав раптовий дощ і
голубив кам'яниці
і зодягав у посріб
ковзкий травневий брук
ми спраглі ми роз'ятрені
ми пили просто з плеса –
під вітами
– під тривний літаковий гук
пилок бузків і груш
сідав на твої мешти
і сходив пахотом –
дедалі млоснішим тугішим
– в зелені горла труб
а захід
угавав
минав без решти
зі сходу
плила ніч
і збирану в
степах
полинну лила тишу