1.
чи був той дім, бездонний і важкий,
що на краю густого лісу
зростав із чорної, як ніч без сновидінь,
землі?
кричала зелень, кожен лист
був птахою, з духоти напростець
викочувалася сліпуча повня
і дерев'яні пси,
і білий сад,
і порцелянові поруччя
не дихали і не хитались,
як завжди, а пагорби,
порослі лебединими піснями,
стекли у ріку
2.
над ранок
ліс заокруглився
і впав у ріку спілим кавуном
3.
на дошках і на шафах
лежали пасмуги медових митей –
таких медових, що маленька пані
відпустила сірі вилиці
і сірі передпліччя
старого дому
її коханець в білому
даремно не почув,
як поза хащами, у букових
осяйних галереях,
озвались жовни
4.
– чи ти прийдеш,
як висохне молочна повня
і як цупкою синявою
виповняться сливи?
– як вийдуть лопухи із берегів,
і як черешневе пагілля
вигойдає янтареву пору,
я виросту поміж стеблин
5.
надвечір
ліс посинів і упав
на схили сутінків
горохом,
а дерев'яні пси
просились до комину
