Тільки
про серце своє б не забуть
в цю небезпечну заплутану осінь.
А я знов невзмозі,
жаліюся досі,
та досить –
і далі ще ж є якась путь.
Далі ще ж мабуть нап'юся сповна
з різних криниць, і тебе ж ще зустріну,
до того ж – не кину,
хай в що я полину,
хай скільки б отак не сиділа сама,
і безліч питань...
Завтра – наша надія,
а жовтень зриває агітки й минуле;
безформенна мрія –
я й мріять не вмію
про те, що "не треба".
Про серце забула.
Із волі фортецю собі збудувала,
і видно із башти глибокеє небо -
з тобою, без тебе –
я ледве розчула,
проте – я кохала те небо, кохала.
Ти може не віриш, ти мабуть не знаєш,
що я не зречуся любови цієї,
і ти все ламаєш,
бо досі не вмієш
кохати – хоч небо з фортеці моєї,
хоч свою пшеницю. –
А ти? про що ти, жовтне, мрієш?
Скасовані хмари,
чорні піари –
коли ж нам від цих демократій відмиться?!
Завтра це буде інакша країна –
мало не інша –
і новий листопад.
Осінь-руїна,
Весна швидкоплинна.
Зараз на жовтень – великий попит.
Ти не первинний
(а вже у короні – можеш знімати):
якби не щось вище, я і не знаю,
чи був би ти в мене. Для тебе ж кохати –
інстинкт тваринний,
для мене кохати –
це вітер, це рух, і тому я кохаю,
бо я – то є вітер.
Треба навчитись робити кроки –
той упаде, хто у прірву захоче,
навіть на місці.
В політико-поетичній різці
в такі, як сьогодні, ночі
мало садити квіти
у календарні строки.
Ми ж не залишимось разом,
просто залишимось поруч з тобою.
Були і образи,
і нерви, і ніжність, і вази
із квітами не від тебе –
та різне; я все пам'ятаю, я ж те небо
і скляну фортецю мою
кохала!, хай йому грець, кохала!!
себе забувала,
і мрії обидві (нарешті знайшлися,
бо навіть не знала, які),
мов чорні круки,
наді мною звилися,
кружляли;
і добре, що осінь,
а я знов невзмозі,
пишу тобі досі,
та досить –
я йду із країною далі крізь жовтень –
жовтень швидкоплинний,
іду, бо не ти первинний,
бо вірші не опалі й не жовті.
Ти ж, мабуть, забудеш, ти ж не вмів кохати,
ми ж іще зустрінемось –
у нас одна путь,
нікуди не подінемось.
Завтра все інакше. Вже не можна спати.
Тільки й ти про своє серце не забудь.
