смутами, політиками,
штормами, шторами
тріпаючи, що ненароком
спорснули межи шибки,
коли комусь із нас повітря закортіло,
– буде їм уроком,
бездушні вістря січня,
достоту лютий. А час,
ущільнений для нас,
заради нас,
всупереч нам,
де-небудь стигне, певно, як желе
поміж зірок,
а тут – спалахує щокрок,
десь тоне у вершках небеснихтріпаючи, що ненароком
спорснули межи шибки,
коли комусь із нас повітря закортіло,
– буде їм уроком,
бездушні вістря січня,
достоту лютий. А час,
ущільнений для нас,
заради нас,
всупереч нам,
де-небудь стигне, певно, як желе
поміж зірок,
а тут – спалахує щокрок,
з космічною ваніллю впереміш,
а тут – шипить шампанським,
необачно потривоженим,
тут падає знеможеним,
замучений пінистим власним шалом,
або висить, мов маятник, в пилюці,
тупиться, як забутий ув окропі ніж,
гордиться сам собою,
всміхається, і молиться з юрбою,
цілує зброю,
регоче нетутешньо
і несміливо замовкає.
Хурделиця мете, а сніг під сонцем сяє.
