Колеса малюють кола,
водій підганяє заходить.
В кіосках чіпси, кола,
крем-сода
У нього чорне волосся.
Він ношений, мов торбина,
по татах нових, нових.
Він досі
дитина
Ще трохи – і загуркоче,
і залоскочуть вітрини
зайчиками,
і автовокзал нарине
суцвіттями –
так по-дитинячи
А далі –
а далі смерком,
все далі і далі степом,
все стомлене, все відверте
А він безмовний, як поле
А він курить, наче поле
Він курить побіля маршрутки
під куртки чорної шелест
