якби я була бразилійкою
з гранатовими зіницями
я збурювала би ранки
твої виноградні ранки
я б густо сміялася повінню
об'юшувала тебе лавою
у гриві моїй брунатній
роїлись би знади хижі
та ми живемо у хижі
не чути плачу кастаньєти
біліють мої плесна
на шиї твоїй засмаглій
литки у мене пологі
смокви куняють в серпанку
хижа наша укрита
кіс моїх різнотрав'ям
