ми тут вже були – пам'ятаєш?
ходили по цих кучерявих водах
їли це сонце – скибками, з льодом
ми були тут коли, коли?
тримай мене, серце
тримай моє серце
як зерня
як зернятко
хай росте
мости навперейми зринають із маю
колишуть хвостами
як пави як кобри
травневе проміння гінке та ласе
як спокій
що витікає за обрій
між пліч розтікається
гук і зелень
і потяги сунуть хребтом
вирлоокі
